Для кожної обраної мови в системі буде встановлено всі компоненти, що потрібні для вводу та відображення тексту цією мовою. Сюди належать системні повідомлення та повідомлення програм, формат дат, символів валюти та таке інше, шрифти, кодування та розкладки клавіатури1.
Серед всіх встановлених в системі мов одна вважається основною. Ця мова вказується першою у переліку наявних у системі мов та використовується як мова для більшості програм, якщо явно не вказано іншого. Всі інші мови, що доступні в системі, можна назвати додатковими.
Зараз, основною встановлюється мова, що обрана мовою встановлення системи. Після встановлення основну мову можна завжди поміняти на іншу з вже встановлених в системі.
Незалежно від наявності інших встановлених мов, у кожній системі Linux завжди зберігається можливість виводити повідомлення англійською мовою2, заради цього нічого не треба навмисне встановлювати. Проте, якщо Ви бажаєте мати можливість бачити системні повідомлення, дати та інше відповідно до норм, що прийняті у Англії або США, додайте до переліку «English».
1Правильніше зараз говорити не про мову, а про локалі. Локаль визначається поєднанням мови та країни, назва локалі складається з стандартних дволітерних кодів мови та країни (наприклад, en_US — англійська в США, en_GB — англійська у Великобританії, uk_UA — украінська в Україні). Локаль визначає, як стандартні системні домовленості та повідомлення треба оформлювати відповідно до норм, що прийняті у випадку конкретного поєднання мова/країна. Для кожної з обраних мов буде встановлено всі наявні локалі.
2Цій «системній» англійській мові відповідає окрема локаль, вона має назву C або POSIX.